Як і раніше (в листі від 04.12.2012р. №6730/0/51-12/17-1116) так і зараз (див. детальніше), ДПСУ продовжує наполягати на тому, що за відокремлений підрозділ, не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО, юр.особа перераховує такий податок до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. Згідно з чинним законодавством, підприємство повинне нараховувати і сплачувати ПДФО за працівників структурного підрозділу — до місцевого бюджету за своїм місцезнаходженням незалежно від того, де знаходиться такий структурний підрозділ.

Нагадаємо, що з 1 липня 2012 року відокремлені підрозділи з метою оподаткування ПДФО розуміються у значенні, визначеному ст. 64 Господарського кодексу України. Згідно цієї статті, підприємство може мати у своєму складі як структурні так і відокремлені підрозділи. Дані про відокремлені підрозділи вносяться в ЄДР в порядку, встановленому ст. 28 Закону про держ.реєстрацію. А інформацію про структурні підрозділи вносити в ЄДР не треба. ДПСУ у листах 6730 та 6888 під відокремленими підрозділами розуміє будь-які підрозділи юридичної особи, включаючи структурні підрозділи.

 

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ від 11.12.2012 р. N 6888/0/61-12/17-1115

… У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб, за такий відокремлений підрозділ усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

При цьому відповідно до пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу у разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок (за формою N 1ДФ) у вигляді окремого витягу юридична особа подає до органу державної податкової служби за такий підрозділ за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до органу державної податкової служби за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.

Підпунктом 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 Кодексу визначено, що юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням сплачують (перераховують) суми утриманого податку (одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів) на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Згідно із пп. 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 Кодексу поняття відокремлені підрозділи для розділу IV Кодексу вживається у значенні, визначеному Господарським кодексом України (далі — Господарський кодекс).

Відповідно до п. 1 ст. 55 Господарського кодексу суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. При цьому суб’єкти господарювання, зазначені у пункті першому частини другої цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Згідно зі ст. 58 Господарського кодексу суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа у порядку, визначеному законом. Відкриття суб’єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації. Відомості про відокремлені підрозділи суб’єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом.

Разом з тим, згідно з п. 63.3 ст. 63 Кодексу платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів останніх (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) своїх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних органах державної податкової служби за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об’єктів за формою 20-ОПП у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 N 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за N 1562/20300.

При цьому додатком 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» визначено розрахунковий обсяг доходів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, які в свою чергу включають надходження податку на доходи фізичних осіб.

Отже, податок на доходи фізичних осіб з найманих працівників підрозділів (підстанцій, цехів, виробничих баз), які не уповноважені нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб, повинен бути перерахований до бюджету за місцем знаходженням цих підрозділів.

Водночас згідно з пп. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168 Кодексу відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Заступник Голови  А.П. Ігнатов

 

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЄДИНА БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ

Питання:

До якого бюджету повинен сплачувати ПДФО СГ, який не має відокремлених структурних підрозділів, а має власні або орендовані приміщення (будівлі) в різних регіонах України або/та районах міста, де працюють наймані працівники такого СГ?

Відповідь:

Підпунктом 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI (далі — ПКУ) передбачено, що поняття «відокремлені підрозділи» для розділу IV ПКУ вживається у значенні, визначеному Господарським кодексом України (далі — ГКУ).

Згідно з п. 1 ст. 55 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року N 436-IV (далі — ГКУ) суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. При цьому зазначені суб’єкти мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Статтею ст. 64 ГКУ визначено порядок організації структури підприємств, відповідно до якої підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Функції, права та обов’язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, встановленому статутом підприємства або іншими установчими документами.

При цьому підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Водночас при створенні підприємством філії, представництва, відділення та інших відокремлених підрозділів питання про розміщення таких підрозділів підприємства необхідно погоджувати з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету передбачено ст. 168, відповідно до якої податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України.

Відповідно до ст. 64 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року N 2456-VI податок на доходи фізичних осіб, який сплачується податковим агентом — юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента — юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.

Підпунктом 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ передбачено, що суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПКУ). Згідно із п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах ДПС за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 N 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за N 1562/20300 (далі — наказ).

Так, пп. 7.1 п. 7 наказу визначено, якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то він зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному органі державної податкової служби.

Враховуючи вищевикладене, податок на доходи фізичних осіб підлягає сплаті до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) власних або орендованих приміщень (будівель) в різних регіонах України, в яких працюють наймані працівники такого суб’єкта господарювання.

Інформаційно-довідковий департамент державної податкової служби.

 

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ЛИСТ від 13.11.2012 р. N 31-08140-3-8/7532

Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету передбачено статтею 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-IV (далі — ПКУ), відповідно до якої податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України. Так, відповідно до статті 64 Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб, який сплачується податковим агентом — юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента — юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.

Згідно із пп. 168.4.3 ст. 168 ПКУ суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Слід зазначити, що згідно із п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). При цьому платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних органах державної податкової служби за основними та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування таких об’єктів у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

При цьому згідно з частиною восьмою статті 45 Бюджетного кодексу України у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання — платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів (обов’язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

Прийнятим Верховною Радою Законом України від 24.05.2012 р. N 4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» (далі — Закон N 4834) внесені зміни до підпункту 14.1.30 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, згідно із якими, починаючи з 1 липня 2012 року, відокремлені підрозділи для розділу IV цього Кодексу розуміються у значенні, визначеному Господарським кодексом України (до цього — Цивільним кодексом України), а для інших розділів — у значенні, визначеному Цивільним кодексом України та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».

Отже, з 1 липня 2012 року відокремлені підрозділи для цілей розділу IV Податкового кодексу України визначаються з урахуванням норм ст. 64 Господарського кодексу України, а не згідно із статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб — підприємців», тобто дотримання умови щодо внесення юридичною особою до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб — підприємців інформації про такі підрозділи не вимагатиметься.

Таким чином, вищезазначені зміни, прийняті до пп. 14.1.30 ст. 14 ПКУ, спрямовані на остаточне законодавче врегулювання питання сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб за місцем провадження фактичної діяльності виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо) юридичної особи, які розташовані на іншій території, ніж така юридична особа, і не уповноважені нею нараховувати (сплачувати) цей податок.

Державна податкова служба України у листі до Мінфіну від 31.01.2012 р. N 1242/5/11-2016 запропонувала внести зміни до пп. 168.4.3 та 168.4.4 ст. 168 ПКУ з метою не застосовувати слово «відокремлені» щодо підрозділів, які не уповноважені нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий підрозділ.

Враховуючи вищевикладене, вважаємо, що пропозиції Державної податкової служби України в надісланій редакції змін до ПКУ втратили свою актуальність із прийняттям Закону N 4834.

Перший заступник Міністра А. Мярковський